что значит неважно себя чувствовать
Неважно
Смотреть что такое «Неважно» в других словарях:
неважно — неважно, не имеет значения, ничего не значит, не суть важно, дело десятое; плохо; все равно, неважнецки, плоховато, прескверно, дурно, хреновато, все едино, чхать, по барабану, малосущественно, отвратительно, бедственно, хреново, безразлично, ну… … Словарь синонимов
неважно — (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
неважно — (но только слитно в знач. плохо) … Орфографический словарь-справочник
неважно — нар., употр. сравн. часто 1. Когда вы говорите, что кто либо делает что то неважно, вы имеете в виду, что он делает это довольно плохо. Марк по русски говорил неважно. 2. Если кто либо неважно себя чувствует, значит, у него довольно плохое… … Толковый словарь Дмитриева
неважно — нева/жно, нареч. и в знач. сказ. Наречие: Чувствовать себя неважно. В знач. сказ. :Неважно у него дела с математикой … Слитно. Раздельно. Через дефис.
Неважно — I нареч. качеств. 1. Не имея большого значения, не заслуживая внимания; несущественно, незначительно. 2. перен. Посредственно, плохо. II предик. 1. Оценочная характеристика чего либо как несущественного, незначительного, не имеющего большого… … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
неважно — значительно важно хорошо … Словарь антонимов
неважно — нев ажно, в знач. сказ. (к нев ажный) … Русский орфографический словарь
неважно — нареч. и в знач. сказ. (плохо) … Орфографический словарь русского языка
неважно — Syn: см. плохо … Тезаурус русской деловой лексики
чувствовать себя неважно
1 чувствовать себя неважно
2 чувствовать себя так неважно
См. также в других словарях:
чувствовать себя — чувствовать/почувствовать себя 1. Испытывать те или иные физические ощущения (о состоянии здоровья). С сущ. со знач. лица: больной, раненый, отец… чувствует себя как? хорошо, превосходно, здоровым, больным, разбитым… Чувствую себя неважно, только … Учебный фразеологический словарь
неважно — нева/жно, нареч. и в знач. сказ. Наречие: Чувствовать себя неважно. В знач. сказ. :Неважно у него дела с математикой … Слитно. Раздельно. Через дефис.
неважно — нареч. Разг. 1. к Неважный (2 зн.). Сын учится н. Чувствовать себя н. Платье сшито н. 2. в функц. сказ. Не очень хорошо, не очень благополучно. В городе н. с питьевой водой. У меня н. с почками … Энциклопедический словарь
неважно — нареч.; разг. 1) к неважный 2) Сын учится нева/жно. Чувствовать себя нева/жно. Платье сшито нева/жно. 2) в функц. сказ. Не очень хорошо, не очень благополучно. В городе нева/жно с питьев … Словарь многих выражений
почувствовать себя — чувствовать/почувствовать себя 1. Испытывать те или иные физические ощущения (о состоянии здоровья). С сущ. со знач. лица: больной, раненый, отец… чувствует себя как? хорошо, превосходно, здоровым, больным, разбитым… Чувствую себя неважно, только … Учебный фразеологический словарь
Джордж Бернард Шоу — (1856 1950 гг.) драматург А почему женщинам всегда нужны мужья других женщин? А почему конокрады всегда предпочитают объезженную лошадь дикой? Алкоголь это анестезия, позволяющая перенести операцию под названием жизнь. Алкоголь очень полезен. Он… … Сводная энциклопедия афоризмов
Дин Мартин — Дино Пол Крочетти Dean Martin … Википедия
САРТР — (Sartre) Жан Поль (1905 1980) фр. философ, писатель, литературный критик, политический публицист. Пик мировой известности С. приходится на 1940 1950 е гг., когда он становится признанным лидером не только фр., но и всех европейских «прогрессивно… … Философская энциклопедия
Теория волн Эллиотта — (Elliott Wave Theory) Теория волн Эллиотта это математическая теория об изменении поведения общества или финансовых рынков Все о волновой теории Эллиотта: видео, книги, статьи о теории волн, информация о советниках и индикаторах волн Эллиотта… … Энциклопедия инвестора
Список существ и инопланетян «Доктора Кто» — # А Б В Г Д Е Ё Ж З И К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ … Википедия
Сафин, Марат Мубинович — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Сафин. Марат Сафин Гражданство … Википедия
Поиск ответа
| Вопрос № 219138 |
Ответ справочной службы русского языка
Ответ справочной службы русского языка
Корректный вариант: _полномочия стали значительно шире_.
Ответ справочной службы русского языка
СРОЧНО! Нужна ли запятая: «Уверенность в инструменте позволяет мастеру сосредоточиться на своем деле, не важно(,) в чем оно заключается – в создании скоростных и экологически. «? Заранее спасибо!
Ответ справочной службы русского языка
Ответ справочной службы русского языка
Лучше поставить точку, как это оформлено в вопросе.
Ответ справочной службы русского языка
Ответ справочной службы русского языка
Ответ справочной службы русского языка
как пишется «не» со словами «важно», «нужно». слитно или раздельно? в каких случаях? можно пояснить на конкретных примерах?
Ответ справочной службы русского языка
Здравствуйте! (Не)важно(,) сколько лет пробило. Скажите, пожалуйста, как правильно. Спасибо!
Ответ справочной службы русского языка
Но даже по черно-белой(,) неважно го качества фотографии казалось, что это не Италия. Сомневаюсь, нужна ли запятая в скобках. Помогите.
Ответ справочной службы русского языка
Если то, что фотография была чёрно-белой, и плохое её качество выступают здесь в роли факторов, затрудняющих восприятие изображения, запятая нужна.
Ответ справочной службы русского языка
Это сочетание корректно и зафиксировано в словарях.
Ответ справочной службы русского языка
Ответ справочной службы русского языка
Правильно: _Люблю танцевать, неважно где_.
Ответ справочной службы русского языка
НЕВАЖНО
неважно 1. нареч. Соотносится по знач. с прил.: неважный (2). 2. предикатив Оценка какой-л. ситуации, каких-л. действий как не имеющих большого значения, не заслуживающих особого внимания.
неважно
1.
1. прил. кратк. см. неважный
2. предик. безл. (несущественно) it is unimportant; (ничего, не беспокойтесь) never mind
2. нареч. (довольно плохо)
not very well, poorly, indifferently
он себя неважно чувствует — he doesn‘t feel very well
работа сделана неважно — the work is poorly, или very indifferently, done
БА́ЙДУ́ЖЕ (у знач. предик. — не має значення, неважливо), БАЙДУ́ЖКИ розм., ОДНА́КОВО, ВСЕ ОДНО́ (УСЕ́ ОДНО́), ДАРМА́ розм., НЕВА́ЖНО розм., СІ́ЛЬКІСЬ (СІ́ЛЬКОСЬ) заст., ЧХА́ТИ підсил. розм., НАЧХА́ТИ підсил. розм., ПЛЮВА́ТИ підсил. розм., НАПЛЮВА́ТИ підсил. розм.; НІЧО́ГО розм. (не заважає, не має значення). Байдуже, хто говорить (М. Коцюбинський); — Не холодно, Блаженко? — питається старший лейтенант. — Байдужки (О. Гончар); — А хіба тобі не однаково, в якій бригаді працювати? — дивується Петро Іванович (М. Ю. Тарновський); Мені все одно, що воно там написано, бо я його незугарна прочитати (І. Нечуй-Левицький); Настрій у мене був піднесений, хоч сани і не чекали мене біля двору. Дарма, якось доберусь (О. Гуреїв); — Та звідки ви взяли? — Гудзій розвів руками. — Неважно (А. Головко); — Хоч, може, і не буду більше членствувати, та сількісь: Веселий Кут у дві тисячі десятин хоч кого заспокоїть навіки (Панас Мирний); — Треба знати, з ким ведешся. Ви думали, чим мені сподобалися? Що професор? Начхати! (П. Загребельний); — Це, знаєте, зовсім не входить в наші плани. Будь інший час — тоді що! Наплювать (Г. Хоткевич); Йому нічого, а Маланці горе велике (М. Коцюбинський).
ПОГА́НО присл. і предик. (не так, як слід, як треба, як хотілося б), НЕГАРА́ЗД, НЕДО́БРЕ, НЕЗАДОВІ́ЛЬНО, НЕГА́РНО, НЕГО́ЖЕ, ЗЛЕ, НЕХО́РОШЕ, НЕЛА́ДНО, НЕДОЛАДНО, НЕЯКІСНО, ЖАХЛИ́ВО підсил., КЕ́ПСЬКО розм., ПОГАНЕ́НЬКО розм., НЕЗУГА́РНО розм., АБИ́ЯК розм., КА́ЗНА-ЯК розм., ТАК-СЯ́К (СЯК-ТА́К) розм., НЕВА́ЖНО розм. рідше, ПАСКУ́ДНО підсил. розм., ЧО́РТЗНА-ЯК зневажл., ХУ́ДО заст., ЛЕ́ДА-ЯК діал. — Невдоволення собою — гарна річ. Але погано, коли таке невдоволення перетворюється на комплекс неповноцінності (Є. Гуцало); — Ні. Недобре зробив батько. — Ні. негаразд! (Панас Мирний); Колектив (заводу) працював незадовільно (з газети); Ти пам’ятаєш, — сам я мало думав про велике, й говорив я негарно й жартував часом нерозумно (О. Довженко); Негоже підслухать, На це не здатен я ніколи (М. Рильський); Марусі дуже зле було їхати. Погано вимощена тарниця мучила (Г. Хоткевич); (Конон:) Чого так дивишся на мене? (Женя:) Нехороше хіба? (М. Кропивницький); Тільки в мене да одно неладно, Що мій милий да ревнивий на мене (пісня); За неуважність і неякісно виконане завдання карати дітей не рекомендується (з журналу); Німецько-фашистська окупація Києва жахливо вплинула на підлітка — Раду (Ю. Яновський); Сагура почував себе кепсько (І. Цюпа); — Хоч і поганенько, а грамоти ти вже вивчилась (О. Донченко); Вона не вимовила вголос, як то звичайно, бажання «вибрикувати» панні, тямлячи, що то було б якось незугарно (Леся Українка); Навіть вбиратися (Марія) почала не так охайно, як перед тим, і порядку в хаті додержувала абияк (І. Муратов); На вихрястій голові казна-як тримається картуз старого фасону (О. Довженко); Розглядаю папір. В кінці — незграбним дрюччям так-сяк зляпано безграмотний підпис (С. Васильченко); Микола глянув на велику сулію, на свою чарку, на рідину, з якою мав вперше в житті познайомитись. Проба пройшла неважно, він закашлявся від першого ковтка (В. Гжицький); Пустіть переночувати, бо в полі так паскудно, як у голодному череві (приказка); — Тепер чортзна-як стало на Вкраїні! — каже, усе-таки за вікном, голос. — Наш брат не у всякі двері й сунься (П. Куліш); Худо жити, моя матусенько, за п’яницею (пісня); Тут леда-як одягнувся, леда-як з’їв, ніхто тебе не осудить, не огудить, поганої слави не рознесе. (І. Чендей).
НЕВАЖНО
неважно 1. нареч. Соотносится по знач. с прил.: неважный (2). 2. предикатив Оценка какой-л. ситуации, каких-л. действий как не имеющих большого значения, не заслуживающих особого внимания.
неважно
1.
1. прил. кратк. см. неважный
2. предик. безл. (несущественно) it is unimportant; (ничего, не беспокойтесь) never mind
2. нареч. (довольно плохо)
not very well, poorly, indifferently
он себя неважно чувствует — he doesn‘t feel very well
работа сделана неважно — the work is poorly, или very indifferently, done
БА́ЙДУ́ЖЕ (у знач. предик. — не має значення, неважливо), БАЙДУ́ЖКИ розм., ОДНА́КОВО, ВСЕ ОДНО́ (УСЕ́ ОДНО́), ДАРМА́ розм., НЕВА́ЖНО розм., СІ́ЛЬКІСЬ (СІ́ЛЬКОСЬ) заст., ЧХА́ТИ підсил. розм., НАЧХА́ТИ підсил. розм., ПЛЮВА́ТИ підсил. розм., НАПЛЮВА́ТИ підсил. розм.; НІЧО́ГО розм. (не заважає, не має значення). Байдуже, хто говорить (М. Коцюбинський); — Не холодно, Блаженко? — питається старший лейтенант. — Байдужки (О. Гончар); — А хіба тобі не однаково, в якій бригаді працювати? — дивується Петро Іванович (М. Ю. Тарновський); Мені все одно, що воно там написано, бо я його незугарна прочитати (І. Нечуй-Левицький); Настрій у мене був піднесений, хоч сани і не чекали мене біля двору. Дарма, якось доберусь (О. Гуреїв); — Та звідки ви взяли? — Гудзій розвів руками. — Неважно (А. Головко); — Хоч, може, і не буду більше членствувати, та сількісь: Веселий Кут у дві тисячі десятин хоч кого заспокоїть навіки (Панас Мирний); — Треба знати, з ким ведешся. Ви думали, чим мені сподобалися? Що професор? Начхати! (П. Загребельний); — Це, знаєте, зовсім не входить в наші плани. Будь інший час — тоді що! Наплювать (Г. Хоткевич); Йому нічого, а Маланці горе велике (М. Коцюбинський).
ПОГА́НО присл. і предик. (не так, як слід, як треба, як хотілося б), НЕГАРА́ЗД, НЕДО́БРЕ, НЕЗАДОВІ́ЛЬНО, НЕГА́РНО, НЕГО́ЖЕ, ЗЛЕ, НЕХО́РОШЕ, НЕЛА́ДНО, НЕДОЛАДНО, НЕЯКІСНО, ЖАХЛИ́ВО підсил., КЕ́ПСЬКО розм., ПОГАНЕ́НЬКО розм., НЕЗУГА́РНО розм., АБИ́ЯК розм., КА́ЗНА-ЯК розм., ТАК-СЯ́К (СЯК-ТА́К) розм., НЕВА́ЖНО розм. рідше, ПАСКУ́ДНО підсил. розм., ЧО́РТЗНА-ЯК зневажл., ХУ́ДО заст., ЛЕ́ДА-ЯК діал. — Невдоволення собою — гарна річ. Але погано, коли таке невдоволення перетворюється на комплекс неповноцінності (Є. Гуцало); — Ні. Недобре зробив батько. — Ні. негаразд! (Панас Мирний); Колектив (заводу) працював незадовільно (з газети); Ти пам’ятаєш, — сам я мало думав про велике, й говорив я негарно й жартував часом нерозумно (О. Довженко); Негоже підслухать, На це не здатен я ніколи (М. Рильський); Марусі дуже зле було їхати. Погано вимощена тарниця мучила (Г. Хоткевич); (Конон:) Чого так дивишся на мене? (Женя:) Нехороше хіба? (М. Кропивницький); Тільки в мене да одно неладно, Що мій милий да ревнивий на мене (пісня); За неуважність і неякісно виконане завдання карати дітей не рекомендується (з журналу); Німецько-фашистська окупація Києва жахливо вплинула на підлітка — Раду (Ю. Яновський); Сагура почував себе кепсько (І. Цюпа); — Хоч і поганенько, а грамоти ти вже вивчилась (О. Донченко); Вона не вимовила вголос, як то звичайно, бажання «вибрикувати» панні, тямлячи, що то було б якось незугарно (Леся Українка); Навіть вбиратися (Марія) почала не так охайно, як перед тим, і порядку в хаті додержувала абияк (І. Муратов); На вихрястій голові казна-як тримається картуз старого фасону (О. Довженко); Розглядаю папір. В кінці — незграбним дрюччям так-сяк зляпано безграмотний підпис (С. Васильченко); Микола глянув на велику сулію, на свою чарку, на рідину, з якою мав вперше в житті познайомитись. Проба пройшла неважно, він закашлявся від першого ковтка (В. Гжицький); Пустіть переночувати, бо в полі так паскудно, як у голодному череві (приказка); — Тепер чортзна-як стало на Вкраїні! — каже, усе-таки за вікном, голос. — Наш брат не у всякі двері й сунься (П. Куліш); Худо жити, моя матусенько, за п’яницею (пісня); Тут леда-як одягнувся, леда-як з’їв, ніхто тебе не осудить, не огудить, поганої слави не рознесе. (І. Чендей).